В особі будівельно-ощадних кас.

Міністерство з питань житлово-комунального господарства України розглядає нову схему придбання громадянами житла. Для цих цілей вже розробляється Концепція розвитку будівельно-ощадних кас в Україні, пише День.

У галузевому міністерстві вважають, що якщо документ набуде життя, то за 10-15 років вдасться зробити іпотеку масовою, збільшити число житлових кредитів як у структурі будощадкас, так і банків. Експерти ж вважають, що цей механізм допоможе вирішити житлове питання тільки середнього класу.

Трохи історії: перші будівельно-ощадні каси (ССК) з'явилися наприкінці ХVІІІ століття. Так, щоб побудувати власне житло, людині потрібна певна сума грошей, наприклад, 10 тисяч. Проте за рік він міг накопичити, наприклад, тільки одну тисячу. Тобто реально побудувати житло він міг лише через 10 років.

Виникла ідея об'єднання заощаджень десяти таких бажаючих для будівництва будинків в черговості (один з них міг придбати житло вже через рік, другий - через два і так далі). З часом традиційна система, коли жереб вирішував, в якій черговості вкладники одержують житловий кредит, було скасовано. Її замінила оціночна система, яка грунтується на тому, як вкладник накопичує кошти в будощадкасі.

Зараз людина укладає договір з будівельно-ощадною касою про накопичення заощаджень для придбання житла. Відповідно до цього договору, протягом, наприклад, п'яти років необхідно вкладати в касу внески фіксованого обсягу. На цю суму нараховуються невеликі відсотки. Після накопичення певної суми від вартості квартири (як правило - 40-50%), вкладник отримує право скористатися житловим кредитом від каси під 5-6% річних.

У багатьох країнах держава сприяє розвитку таких кас, виділяючи їхнім вкладникам премію на будзаощадження - до 20% накопиченої суми. Якщо ж на квартиру ще не вистачає грошей, то залишок клієнт бере у банку, який звичайно враховує позитивну кредитну історію, що склалася за період накопичень грошей у касі.

Після цього людина повертає позикові кошти в будівельно-ощадну касу, і вони йдуть на кредитування інших її членів. На думку академіка Російської академії наук Віктора Полтеровича, який вивчає це питання в Росії, будівельно-ощадні каси - необхідний етап у появі цивілізованого масового ринку іпотечного кредитування. А всі спроби "перескочити" цей інституційний етап пов'язані з великими витратами і майже напевно приречені на невдачу, вважає він.

Примітно, що вченого спеціально запросило до України керівництво МінЖКГ, щоб розповісти про перспективність даного механізму придбання житла. За словами Полтеровича, цей механізм позитивно зарекомендував себе в багатьох країнах Європи. Так, активне поширення будівельних ощадкас настало після Другої світової війни в Німеччині, яка була зруйнована, і мешканцям катастрофічно не вистачало житла.

У Чехії і Словаччині БОК були введені в 1992-1993 роках, а через 10 років в їх діяльність виявилися залученими близько третини населення, 5-6% взяли кредити і придбали житло. При цьому бюджетні дотації в цих країнах були не більше, ніж у Росії та Польщі, де поширення набула банківська іпотека, говорить вчений.

На думку директора Інституту демографії і соціальних досліджень Елли Лібанової, скористатися даною схемою зможуть далеко не всі, а тільки представники середнього класу. Саме ця частина населення може хоч трохи збирати гроші, а не просто витрачати їх на поточні потреби.

Зі свого боку міністр з питань житлово-комунального господарства України Олексій Кучеренко визнає: у вирішенні житлової проблеми тільки цей механізм не допоможе. Необхідно приймати законодавчий документ про принципи житлової політики. Проте парламент поки не дозрів для прийняття нового Житлового кодексу. Тим часом, задоволення через даний механізм хоч частини колосального попиту на ринку житла таїть у собі значні ресурси для зростання української економіки.

Його підтримує й заступник міністра економіки України Віктор Пантелеєнко, який вважає, що впровадження даного механізму крім житлового питання допоможе знизити доларизацію економіки та прив'яже вартість квадратного метра до національної валюти. Також, вважає Пантелеєнко, вдасться досягти зниження і розподілу ризиків між учасниками будівельного ринку. Адже зараз головним платником всіх ризиків по новобудові, за оцінкою експертів, виступає покупець житла.